• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Психологічна служба

Практичний психолог
Лоскутова Олександра Леонідівна

Графік практичної роботи

Понеділок	11.00 -	15.00
Вівторок	09.00 -	13.00
Середа	09.00 -	13.00
Четвер	11.00 -	15.00
П`ятниця	11.00 -	15.00

Проблеми адаптації шестирічних першокласників до школи

Від того, як буде почувати себе дитина на першій сходинці пізнання, що вона буде відчувати, залежить весь її подальший шлях до знань.
В.О. Сухомлинський

В системі початкової освіти України відбуваються серйозні перетворення. Початкова школа перейшла на чотирирічне навчання. До першого класу прийшли шестирічні діти. Психологами встановлено, що за шкалою вікової періодизації вік 6 - 7 років відноситься до дошкільного дитинства. Отже, шестирічний першокласник за рівнем свого психічного розвитку залишається дошкільником. Тому не можна механічно переносити на нього засоби і методи навчання семирічок.

Робота з шестирічними дітьми передбачає обов`язкове врахування фізичних і психологічних особливостей. Деякі з психологічних особливостей маленьких учнів сприяють організації навчального процесу в першому класі, а інші – ускладнюють її. Залежно від характеру впливу цих особливостей на процес засвоєння першокласниками навчального змісту і норм шкільного життя їх можна розподілити на дві групи.

До першої групи належать психологічні особливості шестирічних першокласників, на які педагог може спиратись під час організації навчального процесу. У свідомості шестирічного учня складається ієрархія мотивів. При цьому одним з основних стає мотив встановлення і збереження добрих стосунків із дорослими та іншими дітьми. Учень прагне до визнання з боку дорослого і намагається гарними вчинками заслужити це визнання. Маленький школяр набагато швидше відгукується на прохання і побажання педагога, ніж на жорсткі умови. Власне шкільні норми поведінки ( необхідність піднімати руку на уроці, вставати для відповіді і т. д.) першокласникові краще пропонувати спочатку у вигляді гри за шкільними правилами.

Шестирічний учень ініціативний, намагається відшукати межі для “можна” та “не можна” в поведінці. Для першокласника дуже важливо побачити результати власного зростання як школяра. Маленький школяр прагне все пояснити, прокоментувати, показати, йому подобається запитувати і дізнаватися нове. Першокласник здатний достатньо довго утримувати увагу на тих об’єктах, які йому цікаві.

У другій групі перелічені психологічні особливості шестирічних першокласників, які ускладнюють процес засвоєння ними нового предметного змісту і прийняття норм шкільного життя. Шестирічний учень не може прийняти та засвоїти всі норми шкільної поведінки, часто порушує межі норм. У першокласника знання норм поведінки і оцінка себе відповідно до цих норм часто не збігаються. Маленький школяр прагне в усьому бути першим, але не може при цьому адекватно оцінити свої уміння. Він часто відчуває труднощі у взаємодії з однолітками. Емоційно важко сприймає власні невдачі, але виявляє ініціативу в критиці однолітків.

Вікові особливості 6-річок

Ø Провідна діяльність - гра

Ø Мимовільність дій

Ø Спілкування з метою обміну ролями в процесі сюжетно - рольових ігор.

Ø Пізнавальні психічні процеси:

• Увага мимовільна( 10-15 хвилин)

• Мислення наочно-образне ( конкретне, ситуативне)

• Пам`ять короткотривала ( орієнтована на емоції)

• Мовлення діалогічне .

Ø Слабо розвинута моторика дрібних м'язів рук. А мислення, мовлення і моторика руки взаємопов'язані.

В той же час в період від 6 до 7 років готовність організму дитини до навчання збільшується з кожним місяцем. Більшість дітей наприкінці дошкільного віку прагне стати школярами, пов'язуючи це бажання передусім із зовнішніми ознаками зміни свого соціального статусу (портфель, форма, власне робоче місце, нові друзі тощо). Однак справжня мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої дітям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних процесів: прагнення пізнавати нове, що несе в собі школа, бажання опанувати грамоту, читання тощо.

Якщо така пізнавальна активність не сформована, дітей приваблюють різноманітні сторонні мотиви, пов'язані зі сприйманням школи як місця для розваг, що спричинює неспроможність дитини взяти на себе обов'язки учня.

Пізнавальні мотиви в цьому віці ситуативні та нестійкі, під час навчальних занять вони з'являються і підтримуються лише зусиллям учителів. В.О.Сухомлинський: “Без гри не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості”.

Навчання у школі має бути джерелом позитивних емоцій, що допоможе знайти своє місце серед однолітків, підтримає впевненість у собі, у свої силах. Важливо, щоб ці позитивні емоції пов'язувались із самою навчальною діяльністю, її процесом та першими результатами.

Першокласники здатні точно виконувати інструкцію вчителя, якщо вона дана чітко й коротко, а також подано послідовність (алгоритм) дій. їм ще важко оцінити результат і якість своєї роботи, порівняти її з еталоном, самостійно виправити помилки і внести корективи під час діяльності. Однак у них поки переважає підвищена самооцінка, тому завдання вчителя — поступово і коректно формувати об'єктивну самооцінку школяра. Варто пам'ятати, що діти цього віку емоційно ставляться до нейтральних результатів і невдач у своїй діяльності, вразливі до стилю поведінки дорослого щодо себе, емоційно (інколи неадекватно) реагують на його зауваження і критику своєї діяльності, вимагають постійної підтримки і схвалення.

Оцінювання навчальної роботи сприймається як оцінювання якостей особистості, а тому негативне ставлення до дитини як із боку батьків, так і з боку вчителів можуть спричинили тривожність, дискомфорт, апатію, а головне — небажання ходити до школи. Вчасна похвала допоможе дитині зняти емоційне напруження та краще пройти процес адаптації до шкільних умов. У деяких шестиліток він може тривати впродовж місяця.

У першому класі за умови виникнення емоційного дискомфорту можуть з'явитися віддалені в часі негативні прояви: втрата інтересу до навчання або й відраза до нього, труднощі у спілкуванні з учителем та однокласниками, ситуативна та особистісна тривожність. Потреба шестирічних учнів у визнанні, схваленні має бути врахована під час оцінювання їх знань, оскільки це зумовлює розвиток пізнавальної активності і реалізує принцип стимулюючої оцінки.

Важливою умовою формування у шестирічних дітей бажання вчитися є справедливість оцінного судження.

Переживання, пов'язані з позитивною оцінкою, надають дитині впевненості у своїх силах, стимулюють її просування вперед. Для цього необхідно підбадьорювати і заохочувати учнів позитивною оцінкою і схваленням.

Слід дуже обережно підходити до контролю знань шестирічних школярів. Небажано давати роботам кращих дітей такі, наприклад, оцінки: "У Дмитрика малюнок найкращий!". Замість них доцільно використовувати судження типу: "Діти, зверніть увагу, як у нас постарався Дмитрик!".

Не варто називати "нехороших" учнів, демонструвати всьому класові неакуратні зошити і т.п. Краще сказати цим дітям про те, що у них успіхи поки що скромні через недостатність старанності і уважності. Необхідно тактовно зауважити, щоб вони змінили своє ставлення до виконання завдань і вимог учителя.

У роботі з учнями перших класів учителі, на нашу думку, повинні користуватися такими прийомами:

- уважно поглянути на дитину або покласти їй руку на плече, щоб вона

знову почала напружено працювати;

- не підкреслювати успіхи одних і невдачі інших дітей;

- не протиставляти сильних школярів і слабших;

- не вичитувати учневі за його прорахунки перед усім класом, а частіше

проводити бесіду особисто з кожною дитиною;

- помічати навіть маленькі успіхи слабо встигаючих учнів, але не

наголошувати на цьому як на чомусь несподіваному;

- виховувати розуміння, що здібності до успішного навчання - лише одна з численних позитивних якостей особистості;

- уважно, вдумливо ставитися до всього, що відбувається з шести річками;

- знайти і підтримати в кожній дитині функцією оцінки позитивні тенденції в учбовій діяльності.

Стосовно форм оцінювання, то домінуючим, на нашу думку, у першому класі повинно залишитися вербальне оцінювання.

Форми і прийоми оці­нювання навчальної діяльності першокласників:

· різні форми схвалення, підбадьорення, пого­дження;

· розгорнуте словесне оцінювання;

· виставка дитячих робіт;

· оцінювання умовними символами — фішками, фігурами тощо;

· ігрова оцінка-нагородження.

Орієнтовні зразки вербального оцінювання діяльнос­ті учнів
(учитель має змінити вислови з модальністю «повинен» на «можливо»)

Фрази з модальністю «повинен»	Фрази з модальністю «можливо»
Ти повинен добре вчи­тися	Я впевнений, що ти зможеш до­бре вчитися
Ти повинен поважати старших	Ти знаєш, повага до старших — еле­мент загальної культури людини
Ти повинен слухатися вчителів	Ти можеш мати свою думку, але до думки старших треба прислухатися
Ти повинен цінувати турботу старших	Піклуючись про тебе, старші ви­являють свою любов, але бажали б взаємності
Скільки можна бай­дикувати! Ти повинен почати виконувати завдання	Трохи відпочив, а тепер прийшов час виконувати завдання, які до­поможуть тобі краще зрозуміти те. що ти вивчив на уроці
Ти повинен уважно слу­хати і сидіти спокійно	Якщо будеш уважним і спокій­ним, то зможеш швидше зрозу­міти те, що я розказую
У школі треба не грати­ся, а думати про уроки	Гратися цікаво, але на уроках теж можна узнати багато корисного і цікавого
Ти повинен більше читати!	Я впевнена, що читання допомо­же тобі краще вчитися
Замовкни! Припини ба­зікати на уроці!	Розмови на уроці заважають тобі зосередитися
Скільки можна бути таким незібраним! Ти завжди повинен мати зошит	Я сподіваюся, що наступного разу ти візьмеш зошита
В їдальні ти повинен сидіти спокійно, не галасувати	Культурні люди вміють за столом дотримуватися тиші
Не заважай мені, коли я з тобою говорю	Давай говорити по черзі: я до­кажу свою думку і потім вислу­хаю тебе
Ти повинен робити так, як я тобі скажу	3 подібними ситуаціями я вже стикалася, тому тобі доцільно було б порадитися зі мною

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з’являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань.

Коментарi